Зима…. Прекрасна пора року, коли повітря наповнюється ароматом зеленої ошатної ялинки, яскравіше спалахують барвисті яскраві гірлянди, здійснюються найзаповітніші мрії, настає час чудес, а значить до нас завітало Новорічне свято – одне з не багатьох свят, яке відзначають всі. Це в дійсності всенародне свято!
27 листопада минуло 95 років від дня народження нашої землячки, народної художниці, члена Національної спілки митців народного мистецтва України Анастасії Трохимівни Рак.
З яких часових глибин прийшло це твердження, що Бог сотворив людину для щасливого життя? Можливо, таким і був Його задум... просто чогось не врахував… Бо гортаючи віхи історії, жахаєшся: в кожній якась трагедія, масштабне горе, уготоване людині… людиною.
Гортаючи сторінки газети «Лохвицьке слово» від 1917-го року, ми наткнулися на лист лохвичанина Андрія Батієвського, який він пише з фронтів Першої світової війни. Як це не пародоксально, але його зміст так актуальний з погляду на війну, що відбувається на Сході нашої держави. Це ще раз привід замислитися і звірити свої дії через призму невмирущих загальнолюдських цінностей.
Столітню школу в селі Христанівка, що на Лохвичині — одну із найвідоміших у проекті «Школи Лохвицького земства», буквально одразу по тому, як споруду визнали пам’яткою архітектури, розгромили невідомі.
Частину приміщення колишньої школи у Христанівці займає місцевий ФАП. І те, що зробили вандали, першою виявила завідуюча сільським медичним закладом Ірина Топчило. 21 січня жінка прийшла на роботу і вжахнулася від побаченого.
В історії кожної нації є дати, згадка про які змушує в єдиному пориві битися мільйони сердець цілого народу. Одним з таких свят для України є відзначення Дня Соборності. Внаслідок складних буремних подій 17–18 століть Україна втратила Незалежність і була розподілена великими державами. Але українці від срібного Сяну до синього Дону завжди прагнули відродити свою державу.
У своїх піснях на честь святого Миколая Церква співає: «На висоту чеснот підніс ти себе і славним Чудотворцем у мирях явився; почиваючи тілом у Барі, духом ти всюди одвідуєш вірних і всіх із біди визволяєш, достойно честь приймаючи, між святителями прославлений угоднице Хрестовий».
Барвистим, ніби веселка в небі, місточком пам`яті я повертаюся в дитинство, а саме – в садибу своїх дідуся й бабусі, які проживали в смт Нова-Басань, що на Чернігівщині.
Невблаганний час історії додає подіям і фактам не лише віку, а й визнання та слави. Яскравим прикладом цього є відзначення 85-річчя з дня створення Лохвицького технологічного технікуму Полтавської ДАА.